Осінь – це шум лісу і шурхіт листя під ногами… Листя, що вражає своєю кольоровою гамою : від усіх відтінків зеленого до яскраво – червоного… 
Осінь – це похід в ліс по гриби ( ну, не так по гриби, як просто заради задоволення)… 
Осінь – це запах достиглих яблук і диму від численних вогнищ…
Осінь – це пахощі маминих пирогів зі сливами…
Осінь – це зграї перелітних птахів в небі…
Осінь – це часті зливи, вологе холодне повітря і калюжі під ногами… 
Осінь – це останнє тепло сонячного проміння і павутинки бабиного літа  у повітрі…
Осінь – це люди, закутані у теплі шарфи і  з різнокольоровими парасольками… 
Осінь – це ранкові кристалики інею на ще зеленій траві, що виблискують всіма барвами веселки…
Осінь – це оберемок зовсім непотрібного кленового листя у руках і повний ранець каштанів…
Осінь – це ранковий туман… 
Осінь – це зміна погоди три рази в день…
Осінь – це щось таке, що просто нереально сплутати з чимось іншим! Вона залишає свій відбиток в пам'яті кожного. Цей слід складається з безлічі специфічних ароматів, запахів, звуків і картин, які закарбовуються в свідомості.  Вона завжди буде своєрідним уособленням домашнього тепла і затишку, який як ніколи гостро відчувався холодними осінніми вечорами, коли за вікнами злива, а ти сидиш у теплому будинку з людьми, які є усім твоїм життям…